[Кеничька]

Наталя Пасічник
***
Г.М.
дивна моя обертаю всі спомини в пил
ніби ножа уникаю обіймів холодних
світяться в дзеркалі наче видіння скорботні
обриси серця подібні до крил

Як же так сталось- на білих зап'ястях рубці
бісером сірим засипані лінії муки
котяться сльози мені по лиці
падає падає сніг на листи і на руки

безум єднання і безум терпкого жалю-
все що ви мали і все що я втрачу віднині
дивна моя чи повірите в слово "люблю"
саме тепер коли вірити в інше повинні?

***
останнього літа проявлені знімки -крізь сон
виводиш рукою знайомі ще риси обличчя
прощального танцю чи кроків прощальних півтон
чи голос яким не заплачеш і вже не покличеш

тонкі твої пальці нечутно торкнуться чола
а потім із нього мов сніг струсять розпач і втому
о дівчинко дивна невже ти забути могла
старий фотознімок де ти не належиш нікому?

це літо останнє лиш обриси срібних видінь
ще довго світитимуть мляво стікаючи долі
крихка танцівниця чи схожа на неї півтінь
гарячим піском засипатиме тугу поволі

@музыка: The Whitest Boy Alive - "Golden Cage"

Comments

[Гость]

Клас!

[Кеничька]

хоч би підписувались!, класно, бо не моє))