Purgamentum EXIT

Кофеїнове безсоння
Десь, колись, в якійсь місцині
Зашепотіли крильця два.
Живе легенда аж до нині,
Там де не жовкне восени трава.
Легкі метелики, пухнасті і дурні,
Що лиш у снах живуть їх недотлілі мрії.
Так, якось загубились у вогні,
Своє дитинство втративши в надії...
Тепло оманливе здурило,
Хотілось їм у світ чужих,
Малесенькі серця заворожило:
"А ми життя бажали, як у них!"
Закохано вдивляються у промені ясні,
Повільно розум свій втрачають,
І не прокинувшись, як завжди, навесні
У почуття заглибившись безглуздо помирають...
Десь, колись, в якійсь місцині
Зашепотіли крильця два.
Живе легенда аж до нині,
Там де не жовкне восени трава.
Легкі метелики, пухнасті і дурні,
Що лиш у снах живуть їх недотлілі мрії.
Так, якось загубились у вогні,
Своє дитинство втративши в надії...
Тепло оманливе здурило,
Хотілось їм у світ чужих,
Малесенькі серця заворожило:
"А ми життя бажали, як у них!"
Закохано вдивляються у промені ясні,
Повільно розум свій втрачають,
І не прокинувшись, як завжди, навесні
У почуття заглибившись безглуздо помирають...

а кофеїн не при чому