З чого то почалось і до чогозавело забагатотєксту...ви замахаєтесь читати...хоча мені б хотілось вловити всі шматочки спогадів від цього майже минулого літа...Такі да, я поступила знов на 1 курс..житиму ві Львові..там я все ж таки на своєму місці...там добре і затишно.. а головне!!..спокійно..якбинебуло.. Хочеться багато поміняти, ще більше, ніж і так саме собою зміниться...треба зайнятись своєю головою по активному її заповненню корисними штуками...і робота...тре роботу....але то таке... Покишо це був найтяжчий вибір в житті...і найобміркованіший мною...та ідея народилася в моїй голові роки назад...а втілилась тепер... Загалом, якби не купа купезна людей, що мене оточували і підтримували, то цього б і не сталось...
Хаотичні екзи...електрички...море переїздів на тиждень...постійні ночівлі по різних місцях, далі хаотичні екзи....купа всього по колу, багато знайомств...тимчасовий, довготривалих, тих, що були важливими і ті, що не залишать з часом і сліду..мізантропи і відморозки..байкери(нє, не хочу заміж за байкера)..найприємніші люди...nieni це про тебе))про зорі...гуркіт коліс і дикий виноград, що плестиметься на вашім балконі)).....і просто ті що проходили повз..
..а далі фест...люди...непередбачувані зустрічі на проміжних станціях і потяг над головою..всілякі круті моменти, що їх самими можна створити..білоруська калбаска..Віра і Ростик..алкотеніс ранками..сємкі в гумаках і райдужний светр..позичені стрічки на канцертік))...молоко і найдешевші анчоваси в світі...текіла від незнайомця і гоцання в багнюці під дощєм..поперемінне і почерговне перенесення мого тіла в стані трупа різними хлопами *лололо* (нєнє, я була твереза і адекватна, просто було весело і я принципово відмовлялась йти))...Христя...багато Христі...багато смачного чаю..."напіток Рогов"...вперше в житті Ченахи!!!...Хмаринка і Тростян..на межі...
..а потім знов галабурда...а ше в мене ніби прикольний декан....і ми натирили книжок...тіко тсс...а ше якійто прєпад водив на каву...і ніби віна...зачиняючи прі цьому двері...лололо....а ше я знайшла дівчинку, обличчя якої здалось мені знайомим до нізя, а їй моє, але ми перебрали всі можливі варіанти і радше за всьо, то було в минулім життю, але вона крутанська.....ооо....і я буду жиць с двумя шестікурсніцамі...
....а потім та бажествінна прогулянка...туманєц, кладка, повня, відьми і чортяки...і така хатинка!!....і погороди.....і машиностопокреш....йой, ніколи такого не повторюватиму в жицці....зате адреналіну на місяць наперед.....
Знаєте, а тепера я вдома і ні про що не шкодую, але вдома на мене нападає те, чого я вже місяць як я не бачила...туга, нудьга, дєпрєс, паніка і вуччуття себе мізерною....
-
-
17.08.2011 в 00:19