Purgamentum EXIT
малабукафЦей пост мав би народитись раніше, або пізніше, а за станом невизначеності пишенться зараз...
А начілось всьо в дальокам '99-м...була собі така дєвочка я, що пішла в першенький клас...мала ще з садочку друзів котрихось, але загалом тусювалась собі сама....і вздріла я собі таку дєвочку...що відповідала на всіх урочках, смілива, вумна і всьотакоє...от я собі й вирішила з нею познайомитись)) Как щас помню, що вона сиділа за першою партою третього ряду, місце від вікна...дада... і всьой час тягла руку до відповіді...утютю...
Стояла зулута осінь...то була найтепліша й найпрекрасніша осінь в мому житті...(нерахуючи тої шо сталась 8 роками пізніше з Ігорцьом, але зара не про те..) Ми собі ходили з Посьо шодня на її майданчик і каталисі на качелях і гойдалці..оскільки я була здоровіша за ню' то часом ми чіпляли на її бік гойдалки її крутяцкий зелений наплічкник кажись чи то з песиками чи то з драконами....илилили...
Перші рочки знакомства я її ревнувала до Аліни(алі-ба-ба),бо її Пося запросила додомів(але потім їх попалили і на Посьо насварили і тому приводити когось в дім знов було забороненоу), а згодом до Корякової(бгиги), бо Посьо до неї улюлюкала, бо вона була маленька й чепурненька)))
Я ві всім намагаласі падражать Посьо...Так я взнала і перейняола фразочки...аля "трамбувати"...взнала шо оте таке "Герічька"
Ми дупу часу стояли після урочків в неї під під'їздами і теревенили...а потім ше купу часу не могли обмінятись домашнім, бо хтось його губив забував чи не міг записати, мене так злило шо вона не знає свого домашнього, я ж бо в свої 7 рочків знала купу номерів(мамцьо свізіст))
ми мали на честь свят пірушки....зазвичай жерли цукорки по 5 коп і жуйки по 10...збирали наліпки..Посьо мені їх дарувала.....а по асобим празднікам скидувались по гривні і піравалі....смакотою була велика трубочка з кремом(ми ше сперечались за частини) вона коштувала 75 коп!!
Ше я любила її чорні джинсікі, то були її мамці чи когось і вобщім такі неможна було ніде купити бо вони були рівні, а тоді була мода на кльош....я їх дюююже любила..
..а потім я всьотакі потрапила до неї в хату, тоді мнє показалось шо там євроремонт)))там було так затишно..тоді вона ше мала файне песьо...
і комп....я любіла то діло...якато фанатічька...барбі...пат-пат спішит на помащ...потім гарі потер....вутакє))
ше робили разом урочки....я сварила на неї за лампу, коли мені бракувало світла...вчила її деколи малювати...її мамі подобались мої ялинки....
потім ми бавились монополії...і в сусіда))Обьєкта А....тобто Артьома...ми були жистокі...колито заставляли пити його сік з миючим засобом..грали з ним під роздягання,от жеж)....ше колись....в якийто роковий вівторок змішали всі хімічні засоби шо вона мала вдома...йой ох жеж воно і штиняло...мусіли оприскати всю ванну шоб осіло і мамця не взнала..
потім були часи коли я в її хаті всьо здибала і розбиралась в техніці...але відіком то вона мене навчила і кампом користуватись...
Я дуже злилась коли її не пускали до мене, бо я бачте жила через дорогу(( а на мастєркі так вона ходила...арр
Потім катались на роліках....бавились в магазин з листочками.....ходили "па чьоркє"...будували хатинку для мурахлів і божих корівок, пробивали каналець для води шоб весною рослинки скорше росли, дивились на "змій" в льоді...розказували страшні гісторії.....
Мали багато маній....манію відіокасетів...писання історій...бавились в салони краси...мутили свій бізнес...відкривали журнал...вирізали з газєт...збирали фішки...квітів... тирили звідусіль то дабро і мінялись))...новорічна і купа купезна інших
Про тьомний бік, то ми сварились...обзивались і умнічялі....а ше грузьба і фрази...утютю.....колись дуже сильно посварились...класі в 6...то п'ять днів не говорили.... потім вирішили більше ніколи в життя не сваритись)) (не сваримось і досі)... і скріпили то кров'ю(як в кінах))ххх навіть якіто ритуали на снігу робили...йой і ніц не підхопили......
Від Посі взнала шо можна не робити урочки і гризти нігті....не можу позбутись цього і зараз((
Ше були всякі нипанятні псіхадєли, коли Пося мене намагалась звести з глузду і дєлала вигляд шо мененема, або шось в тому стилі(нда потім ми таке на одній дєвучці пробували(( жистокі діти, щодо мене то я відбирала в Посі шапку і мучила її кицьку((я зло((
Ми теревенили цілими годинами по телефонах....в середньому 40 филин, а потім всьо даражала, мами сварились...уф....
Ше колись нам було по 13 рочків і ми були ужасні)) Пра, Посьо??...але про то ніхто я палагаю не взнає))ололошенькі
.....
А ше мені колись було штирнайціть років і я зробила найбільшу каку в житті...то за шо я й понині шкодую і то, шо дуже боліло Посі...вибач...
А ше ми стрічались в різний час з одним і тим самим хлопом))десь так кожна по одному свіданію))) пра кумедно?....Ніколи не сварились через хлопів...ми више етого...
А потім ми водили ЗІЛ!!! і якби не її мамця я б певне стригла чьолачкі...а так попаритись за екзмен за здачу прав цікавше))
А потім я багато сиділа в Посі в інтернетах....і якби не вона то як би я попала на дайрі???як би "всьо" почалось???
Аше а ше........вона моє життя...і я панятія не маю шо то життя без неї...а шо якби я всьотакі не переїхала зі старої квартири ....а шо якби я пішла в школу з 6, як колись хотіла....а шо якби я пішла не в клас з спец программою, а втой де більше знайомих з садіка?.....а шо якби я так і дружила с Багрій і Задарожнєй??? а шо якби ми посварились і обидві згордували? а шо якби ми переїхали а шо якби мене перевели в архітектурну школу...а шо яби я поступила до Львовів?? а шо як я в цім році возьму квиток в один кінець???
а так буває?
Хіба буває так шо ми ніколи не протягнем канатну дорогу через дорогу...хіба буває шо я встану зранку і зрозумію шо вже не потраплю до тепла і затишку в кількастах метрів від мого дому? хіба не буде до кого піти роздрукувати якуто біду??)) хіба не зможу запросити на каву і на звйоздні войни таку крутяцку людину, шо по дорозі обов'єзково купить попкорнів....і чи зможу я від когось отримати чупачупса?(фе я якато матіріалістка) і хто витягне мене з найглибшої паніки??і хто зу мнов говоритиме в голос, хто робитиме ідентичні рухи, чиїм голосом плутатимуть мій....і невпізнаватимуть мамці??....з ким я буду сміятись до коліків?? в чий живіт я втикатиму голову...і хто говоритиме зу мнов про масаж мізків??...хто буде казати мені про симетрично мокрі руки і лоскотатиме при прощанні долоні??.....хто називатиме ананасиком? хто буде розуміти мої слова...і знати всі шифри і коди...хто взагалі....???хто розумітиме мій погляд і подих...хто тягатиме за щоки....хто розстібатиме всі замки, хто мірятиме мої шапки, з ким я буду фоткатись на тіліфона і на цифровік без спалаху..хто тягтиметься зу мнов на крайсвіту за щастям...з ким я поїду в бермуди і на кому одружусь в амстердамі...до кого ходиитимуть мої діти і з ким я буду жити на власній холостяцькій хаті...кому готуватиму млинці....з ким стрічатиму ранки на лисій горі...кого буду фарбувати....кого вчитиму чогось кумедного, з кого сміятимусь коли той в 8 класі не знатиме шо сірники запалюють не об розачьку??...з ким ходитиму в однакових по фасону черевиках...хто мене ві всім підтримає і розрадить...хто роститиме мою внібрачну дитину і битиме всіх довкола козлів??чиї речі будуть тоннами лежати в моїй хаті...і про кого нагадуватиме мені кожна річ??Хто тікатиме від дивних бомжів ? Хто лазитиме за горіхами і зніматиме мене з дерев??Хто писатиме за мене історію?? З ким у мене співпадатимути побатькові, моделі телефізорів і купа купезна всього??
Кого я кохатиму?
Хто буде найліпшим в світі другом?
З ким я ніколи не зможу попрощатись??
....
многакрапочок....словами не можна описати взагалі нічього....цей пост як спроба зробити якуто галочку в нереальновеликому списку всього шо я маю зробити для цієї людини.....
тому цей пост сподіваюсь не буде ніколи дописаний....
Кохаю тебе, моє солодашко!!
А начілось всьо в дальокам '99-м...була собі така дєвочка я, що пішла в першенький клас...мала ще з садочку друзів котрихось, але загалом тусювалась собі сама....і вздріла я собі таку дєвочку...що відповідала на всіх урочках, смілива, вумна і всьотакоє...от я собі й вирішила з нею познайомитись)) Как щас помню, що вона сиділа за першою партою третього ряду, місце від вікна...дада... і всьой час тягла руку до відповіді...утютю...
Стояла зулута осінь...то була найтепліша й найпрекрасніша осінь в мому житті...(нерахуючи тої шо сталась 8 роками пізніше з Ігорцьом, але зара не про те..) Ми собі ходили з Посьо шодня на її майданчик і каталисі на качелях і гойдалці..оскільки я була здоровіша за ню' то часом ми чіпляли на її бік гойдалки її крутяцкий зелений наплічкник кажись чи то з песиками чи то з драконами....илилили...
Перші рочки знакомства я її ревнувала до Аліни(алі-ба-ба),бо її Пося запросила додомів(але потім їх попалили і на Посьо насварили і тому приводити когось в дім знов було забороненоу), а згодом до Корякової(бгиги), бо Посьо до неї улюлюкала, бо вона була маленька й чепурненька)))
Я ві всім намагаласі падражать Посьо...Так я взнала і перейняола фразочки...аля "трамбувати"...взнала шо оте таке "Герічька"
Ми дупу часу стояли після урочків в неї під під'їздами і теревенили...а потім ше купу часу не могли обмінятись домашнім, бо хтось його губив забував чи не міг записати, мене так злило шо вона не знає свого домашнього, я ж бо в свої 7 рочків знала купу номерів(мамцьо свізіст))
ми мали на честь свят пірушки....зазвичай жерли цукорки по 5 коп і жуйки по 10...збирали наліпки..Посьо мені їх дарувала.....а по асобим празднікам скидувались по гривні і піравалі....смакотою була велика трубочка з кремом(ми ше сперечались за частини) вона коштувала 75 коп!!
Ше я любила її чорні джинсікі, то були її мамці чи когось і вобщім такі неможна було ніде купити бо вони були рівні, а тоді була мода на кльош....я їх дюююже любила..
..а потім я всьотакі потрапила до неї в хату, тоді мнє показалось шо там євроремонт)))там було так затишно..тоді вона ше мала файне песьо...
і комп....я любіла то діло...якато фанатічька...барбі...пат-пат спішит на помащ...потім гарі потер....вутакє))
ше робили разом урочки....я сварила на неї за лампу, коли мені бракувало світла...вчила її деколи малювати...її мамі подобались мої ялинки....
потім ми бавились монополії...і в сусіда))Обьєкта А....тобто Артьома...ми були жистокі...колито заставляли пити його сік з миючим засобом..грали з ним під роздягання,от жеж)....ше колись....в якийто роковий вівторок змішали всі хімічні засоби шо вона мала вдома...йой ох жеж воно і штиняло...мусіли оприскати всю ванну шоб осіло і мамця не взнала..
потім були часи коли я в її хаті всьо здибала і розбиралась в техніці...але відіком то вона мене навчила і кампом користуватись...
Я дуже злилась коли її не пускали до мене, бо я бачте жила через дорогу(( а на мастєркі так вона ходила...арр
Потім катались на роліках....бавились в магазин з листочками.....ходили "па чьоркє"...будували хатинку для мурахлів і божих корівок, пробивали каналець для води шоб весною рослинки скорше росли, дивились на "змій" в льоді...розказували страшні гісторії.....
Мали багато маній....манію відіокасетів...писання історій...бавились в салони краси...мутили свій бізнес...відкривали журнал...вирізали з газєт...збирали фішки...квітів... тирили звідусіль то дабро і мінялись))...новорічна і купа купезна інших
Про тьомний бік, то ми сварились...обзивались і умнічялі....а ше грузьба і фрази...утютю.....колись дуже сильно посварились...класі в 6...то п'ять днів не говорили.... потім вирішили більше ніколи в життя не сваритись)) (не сваримось і досі)... і скріпили то кров'ю(як в кінах))ххх навіть якіто ритуали на снігу робили...йой і ніц не підхопили......
Від Посі взнала шо можна не робити урочки і гризти нігті....не можу позбутись цього і зараз((
Ше були всякі нипанятні псіхадєли, коли Пося мене намагалась звести з глузду і дєлала вигляд шо мененема, або шось в тому стилі(нда потім ми таке на одній дєвучці пробували(( жистокі діти, щодо мене то я відбирала в Посі шапку і мучила її кицьку((я зло((
Ми теревенили цілими годинами по телефонах....в середньому 40 филин, а потім всьо даражала, мами сварились...уф....
Ше колись нам було по 13 рочків і ми були ужасні)) Пра, Посьо??...але про то ніхто я палагаю не взнає))ололошенькі
.....
А ше мені колись було штирнайціть років і я зробила найбільшу каку в житті...то за шо я й понині шкодую і то, шо дуже боліло Посі...вибач...
А ше ми стрічались в різний час з одним і тим самим хлопом))десь так кожна по одному свіданію))) пра кумедно?....Ніколи не сварились через хлопів...ми више етого...
А потім ми водили ЗІЛ!!! і якби не її мамця я б певне стригла чьолачкі...а так попаритись за екзмен за здачу прав цікавше))
А потім я багато сиділа в Посі в інтернетах....і якби не вона то як би я попала на дайрі???як би "всьо" почалось???
Аше а ше........вона моє життя...і я панятія не маю шо то життя без неї...а шо якби я всьотакі не переїхала зі старої квартири ....а шо якби я пішла в школу з 6, як колись хотіла....а шо якби я пішла не в клас з спец программою, а втой де більше знайомих з садіка?.....а шо якби я так і дружила с Багрій і Задарожнєй??? а шо якби ми посварились і обидві згордували? а шо якби ми переїхали а шо якби мене перевели в архітектурну школу...а шо яби я поступила до Львовів?? а шо як я в цім році возьму квиток в один кінець???
а так буває?
Хіба буває так шо ми ніколи не протягнем канатну дорогу через дорогу...хіба буває шо я встану зранку і зрозумію шо вже не потраплю до тепла і затишку в кількастах метрів від мого дому? хіба не буде до кого піти роздрукувати якуто біду??)) хіба не зможу запросити на каву і на звйоздні войни таку крутяцку людину, шо по дорозі обов'єзково купить попкорнів....і чи зможу я від когось отримати чупачупса?(фе я якато матіріалістка) і хто витягне мене з найглибшої паніки??і хто зу мнов говоритиме в голос, хто робитиме ідентичні рухи, чиїм голосом плутатимуть мій....і невпізнаватимуть мамці??....з ким я буду сміятись до коліків?? в чий живіт я втикатиму голову...і хто говоритиме зу мнов про масаж мізків??...хто буде казати мені про симетрично мокрі руки і лоскотатиме при прощанні долоні??.....хто називатиме ананасиком? хто буде розуміти мої слова...і знати всі шифри і коди...хто взагалі....???хто розумітиме мій погляд і подих...хто тягатиме за щоки....хто розстібатиме всі замки, хто мірятиме мої шапки, з ким я буду фоткатись на тіліфона і на цифровік без спалаху..хто тягтиметься зу мнов на крайсвіту за щастям...з ким я поїду в бермуди і на кому одружусь в амстердамі...до кого ходиитимуть мої діти і з ким я буду жити на власній холостяцькій хаті...кому готуватиму млинці....з ким стрічатиму ранки на лисій горі...кого буду фарбувати....кого вчитиму чогось кумедного, з кого сміятимусь коли той в 8 класі не знатиме шо сірники запалюють не об розачьку??...з ким ходитиму в однакових по фасону черевиках...хто мене ві всім підтримає і розрадить...хто роститиме мою внібрачну дитину і битиме всіх довкола козлів??чиї речі будуть тоннами лежати в моїй хаті...і про кого нагадуватиме мені кожна річ??Хто тікатиме від дивних бомжів ? Хто лазитиме за горіхами і зніматиме мене з дерев??Хто писатиме за мене історію?? З ким у мене співпадатимути побатькові, моделі телефізорів і купа купезна всього??
Кого я кохатиму?
Хто буде найліпшим в світі другом?
З ким я ніколи не зможу попрощатись??
....
многакрапочок....словами не можна описати взагалі нічього....цей пост як спроба зробити якуто галочку в нереальновеликому списку всього шо я маю зробити для цієї людини.....
тому цей пост сподіваюсь не буде ніколи дописаний....
Кохаю тебе, моє солодашко!!
@музыка: Скрябін-Моя співачка
-
-
17.04.2011 в 23:25особливо про тих козлів, яких я маю бити))))))))))))
а портфельчик в 1 класі був з долматинами.
як в машині часу побувала)
я тебе люблю. я не знаю, шо то буде, але може придумають телепорт?
-
-
17.04.2011 в 23:32говоритимем Т.В....
матимем власну мову на "ікінг"
ходитимем на "стрєлкі" с Катямі і Сірєнкамі
Придумуватимем пісні про Афоніну і лашить стіпанаву
Вчитись грати на гітарі