Що ж, це треба було викласти в кінці рочку, але мій пофігізм зашкалює всі показники..
Рік і справді був насиченим...помінялись місця, орієнтири, люди і оточення загалом....мо і я....мабуть я..
Найобдумуваніший мною вчинок і найрадикальніший в житті...і той про який ніколи не шкодуватиму, як би цього всі не хотіли....мабуть, ше трошки повитребенююсь і заб'ю на переконування інших в тому, що мені добре..
Приїхавши додому вперше за дупу часу розумію наскільки тут все знайоме і пристосоване, але не моє...відразу ж хочеться назад...так ніби інше життя, в яке просто можна часвідчасово зазирати...ту все таке знайоме і до болю відоме, але те, що я переросла...те без чого я вчусь жити і що з часом лишиться спогадом...чи просто мініатюрною реальністю...я НЕ відмовляюсь від свого походження і того, що мене зробило мною....я просто хочу йти далі...стати мо кимось кращим і НАБАГАТО толковішим...
Кажуть, місце робить людину....от я тут....я бачу багато рідних і приємних облич....але я одомашнююсь, стаю тою лінивою огидною домашньою істотою....якій приносять їдло на тарелях і яка не має шо вчепитись окрім Нету - мого солодкого рожевого світу з райдугами і поні...де завжди стабільна погода, пласмасові люди і смак, який тобі тільки заманеться...
Багато що в мім новім світі далеко від ідеалу...але тепер в моїх руках кам'яна брила, з якої можна породити прекрасну скульптуру..
Хочу жити,хочу щось робити щось корисне, хочу отримати все...головне домовитись з собою про те, щоб стати кращою і всьо буде пучком!! Fuck yeah!!