Ранок почався зі сну де "Коло довіри" мене будило, а я доводила їм шо якшо "ми" поспимо до 20 хвилин сьомої, то ше й на тролейбуса встигнем..погода була надчудова, попри її надп'ятнадцять в мінус і мої безколготкові ноги, бо я матьора.....в тролейбусі була надзвичайна тьотя, люблю з нею їздити...вона мене привітала з гарним днем))..потім було якесь відморожене, як пики бабів з потоку, навчання..але я була не в академії...я навіть не в Дніпрі була, зайшла в гості до Другої реальності....з наднереальним львівським настроєм...була супірпазітівна...посміхалась крижаному повітрю і ожеледиці...попіхтаріла до Жені, з котрим не бачилась ледь не три місяці((...я його люблю...він чудовий...теревенили..якзавши цікаво, та мало...він мені подарував хендмейдЧіліКальондар, шо зара собі підморгує мені зі стіни...потім я опинилась на хаті, де мене аж ніразу не насварили, а я почала слухати сумних та НЕ соплівих пісень і мене оту...абітуру...мо' сьогодні я знов на 2 роки молодша? таке буває?...поклеївши дурня...змилась з хати "на акварельку" до Інни Олегівни..поталапала язиками про свої "фіглі-міглі" ...вона на то зреагувала та як ніби то просто мало статись...але доволі флегматично....та і я була капєц дивна...троха побацькала водичкою і хімікаталіями..я з себе не взахваті...але завтра я вже до цього принаймні буду готова...Я знов боюсь...але флегматично..відморожено!!...я стала черствіша((....думаю то захист...але всеодно дико з собою такою...я ше не звикла...я ж нічьо не втрачаю...а ше тре за всьо взятись...і викинути всьо зайве...шоб не "распиляцца"....але оте ВОНО засіло в серці чи в голові(воно зплуталось) "надією"....хай поживе...яж бо ше не раз опічялюсь, але наразі на це не можна втрачати безцінний час....олійки нарешті вдома....за рік часу....а я таксамо голодна..це добре))...зараз найприкріша частина дня....моє повернення в "першеньку" і закладання фундаменту завтрашнєго дня...
Пе. Си. Підсумки дня:
день видався гарним...
Я люблю Женю
Мені соромно шо я не можу віддячити людям, шо мене люблять грішми...за нєімєнієм останніх...
Я напрочуд впевнена в усьому шо придумала, але то всьо тре довести до ума..
Цього дня мені бракувало Посі....
Люди байдужі..